Учительська сторинка

 


"...Третій Ангел просурмив впала з неба велика зірка, що горіла, немов світильник. Впала на третину рік на джерела вод. Ім'я цієї зірки – полинь. Третина вод стала полином. Багато людей вмерли від вод, тому що вони гіркими стали..." /Біблія. Новий зав т. Откровення святого Івана Богослова/.
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о першій годині 23 хв. 40 сек., коли всі спали безтурботним сном, над 4-м реактором Чорнобильської атомної електростанцї несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум'я. Почався новий відлік українського часу. Болісний, Гіркий. Печальний
Чорнобиль. Це земля, стежки якої заросли травами, якими ніхто не ходить. Це слово сьогодні стало символом горя, страждань, розорених людських осель.
О Боже, Боже, як ти міг
 Страшне це лихо в світ пустити.
 Мабуть і думки не було
 Що можуть зло таке вчинити.

 О Боже, Боже, поможи.
 Дай хворим ліки, кволим силу,
 Надію всім, хто уцілів
 І спокій тим, хто ліг в могилу.

 Скільки невинних полягло,
 А скльки в муках помирає.
 А немовлята... їх за що
 Нещадно доля так карає?
 

 
14 грудня в Україні відзначається «День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Указ N 945/2006 про заснування цієї пам'ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.
 У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібен цей день, і чому саме 14 грудня вибрано для вшанування учасників ліквідації.
 Справа в тому, що 30 листопада 1986 року було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
 Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день «Днем ліквідатора». Ще в 1986 г. учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. У 1994 році громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, в якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату. Святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств та громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.
 Надання державного статусу «Дня ліквідатора» ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, найважливіша з яких, недостатній для нормального життя розмір пенсії. Безпосередньо з цією проблемою пов'язана й інша - проблема статусу ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Лише перші 5 тисяч з тих, хто ліквідував аварію, офіційно стали називатися ліквідаторами, отримавши відповідні посвідчення, а з 1992 року всім іншим видавали «корочки» постраждалих від чорнобильської катастрофи.

 Все, що бачиш навколо, дитино,

            Все, чим дихаєш, чим ти живеш,

            Це – колиска твоя, Україна,

            Це – краса, що немає їй меж.

            Україно, краю мій квітковий,

            Пісні солов’їні про любов,

            Степ, гаї, зозулині діброви

            Просяться у пісню знов і знов.

  Чорнобильська трагедія страшним тягарем лягла на плечі нашої країни…

Вона дивиться, дивиться в душу,

Вона палить очима до дна.

А я все це дотерпіти мушу,

Щоб спокутувати гріх цей сповна.

Щоб із гуркотом першого грому

Прокидався дощ молодий,

А із садів щоб лився аромат –

Такий солодкий, ніжний і п’янкий.

Щоб птахи співали, щоб пісні лунали,

Щоб вітер в лісах гомонів.

Щоб діти на повен голос казали:

 «Хай буде життя на землі!»

            - І поки з дитячих вуст лунатимуть слова «Пусть всегда будет солнце!» ми можемо вірити – життя прекрасне і воно продовжується.

Літературознавці

 

Перший удар на себе,
Перший вогонь на себе,
Так одчайдушний Данко
Людям віддав своє серце.
З атомом стати до бою —
З полум'ям смертоносним,
І заступити собою
Світ, що малий і дорослий.

                       М. Сингаївський

"Чорнобильська мадонна" Івана Драча

 Твір пантеличив відсутністю традиційної ліро-епічної описовості та композиції, видавався скріпленим із випадкових фрагментів, хоч його сюжетна основа досить проста: ліричний герой отримав важливе завдання − ціною власного життя врятувати сонце від злочинного ножа "вічного чорта" Мефістофеля. За такою символікою поста­вала давня проблема протиборства світлого й темного начал, космосу і хаосу, боротьби, відображеної у світовій міфології та літературі. І. Драч зачепив традиційні мотиви, але − крізь естетику модернізму та свого світосприймання, на яке мали вплив реалії середини XX ст., зокрема вихід людини у космічний простір, що породжував романтичні переживання у планетарних масштабах та наївну віру у всемогутність науки й техніки.

 Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн

 Цей день в історії / 26 квітня 2008 | 08:01

 "Чорнобильська Мадонна" І. Драча - це поетове "ні" атомному і духовному Чорнобилю. Образ Чорнобильської Мадонни - це образ Апокаліпсису, образ світової скорботи. Драчева Мадонна - багатолика у своєму горі від "мирного атома" - вона ніби розкладається на солдатську, хрещатицьку, скіфську. Чи простить вона нам, нерозумним своїм дітям, що допустили цю трагедію:
      
      Сіль пізнання - це плід каяття...
      Несе сива Чорнобильська мати
      Цю планету... Це хворе життя.
      
      Поет закликає берегти планету, берегти природу, щоб ніколи не повторився Чорнобиль. 

  Кого звинувачує у страшній трагедії автор "Чорнобильської Мадонни"?
     
      У страшній Чорнобильській трагедії, яка забрала найцінніше багатство - життя, десятки тисяч людей, прекрасні родючі землі України, підірвала віру в можливості науки, автор звинувачує не лише фахівців, які мали недостатній технічний рівень, щоб експлуатувати станцію. Звинувачує усю командно-бюрократичну систему, тоталітарний режим, який існував тоді в країні і породжував у нашому суспільстві байдужість і безвідповідальність, коли довгий час ігнорувалася роль моральних витоків, історії, культури, духовності. І навіть тоді, коли трагедія сталася, жахливі наслідки довго замовчувалися.
     
      За безладу безмір, за кар'єри і премії
      Немов на війні, знову вихід один.
      За мудрість всесвітньо дурних академій
      Платим безсмертям - життям молодим.

 

 О Боже, Боже, як ти міг
Страшне це лихо в світ пустити.
Мабуть і думки не було
Що можуть зло таке вчинити.

О Боже, Боже, поможи.
Дай хворим ліки, кволим силу,
Надію всім, хто уцілів
І спокій тим, хто ліг в могилу.

Скільки невинних полягло,
А скльки в муках помирає.
А немовлята... їх за що
Нещадно доля так карає?

                  х х х                                              
А скільки хлопців молодих
В ту зону працювать пригнали?
Вони багато що не знали
І там ренгенів нахватали.

Тим більше, що про них не дбали.
Чого піклуватися про них.
Віськомати присилали
У зону ту щораз нових.

Багато з них, що там робили
Незабаром захворіли.
Щоб вік невдалий скоротити,
З них деякі почали пити...

А що лишилося робити?
Ще зовсім юні парубки.
Кохати б їм, дітей плодити,
Та вони вже не мужики. 

                      х х х

 
Чорнобиль владі не поміг.
Щоб імперію врятувати
Хмельницьку атомну тоді
Почали спішно будувати.

За рікою Ровенська АЕС,
Зовсім близько ракетна база
І якби там трапилось щось,
Рознесло б Європу відразу.

На щастя, як там не спішили,
Її вони не завершили.
Стіна Берлінська в цей час впала,
Слідом імперія пропала.

Не допомогли імперії
Ні Фергана, ні Карабах,
Ні інші страшні злочини,
Її чекав неминучий крах.

Вона розпалася, додавши
До терору і голодомру
Ще сотні злочинів нових.
Чорнобиль був один із них.
_________________                                
Чорнобилю.

Немов війну ми згадуєм той день,
Немов чуму, що поповзла землею
Й не зупиняється ні уночі, ні вдень,
Ніхто не видумав ще зброї проти неї.

Слова ці знають і старі, й малі:
„Чорнобиль”, „радіація” і „зона”,
Та ще страшніші їхні похідні
І „рак”, й „рачиця”, „лімфи” й „аденома”.

Вмирають люди, пусткою стають
Колись життям наповнені оселі...
Кому в майбутньому історики „приш”ють”
Цей геноцид українських поселень?!

Біологія

Група біологів
.Свою Україну любіть,

Любіть її...

Во время люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Т. Шевченко

Американські та французькі біологи провели нове дослідження фауни в зоні навколо Чорнобильської АЕС, результати якого суперечать повідомленням про те, що там нібито процвітає життя.
 
У Чорнобилі вплив радіації ще відчутний  

Дослідники, які протягом трьох років вивчали чисельність тварин в 30-кілометровій зоні, прийшли до висновку, що радіоактивні опади, що випали там в 1986 році, все ще чинять негативний вплив.
Більш ранні дані вказували на те, що в умовах відсутності людини в цій зоні, там зросла чисельність багатьох тварин.

Чорнобиль дав новий розділ біології

Дуже потужним поштовхом для розвитку біології в Україні і в усьому світі стала аварія на Чорнобильській атомній електростанції.
 Чорнобиль змусив біологів зосередиться на наслідках і впливі нового фактору – "іонізуючого випромінювання на величезному обсязі територій, які були забруднені радіонуклідами". Вчені говорять, що в результаті виник новий розділ науки - "Радіобіологія малих доз хронічного випромінювання".
 анепад біологічних видів у Чорнобилі пов'язаний зі змінами ДНК - висновки нового наукового дослідження.

Вчені, які працюють у чорнобильській зоні, винайшли спосіб спрогнозувати, яким біологічним видам найбільше загрожує радіаційне забруднення. Секрет вразливості видів,  криється у їхньому коді ДНК.

Ця інформація може показати, які види занепадатимуть чи вимиратимуть унаслідок інших типів довкільних загроз.
За слова вчених, умови Чорнобиля є унікальною можливістю спостерігати у процесі розвитку природний експеримент над тим, що відбувається з біологічним видами, які зазнають подібні екологічні негаразди.

Результати цього дослідження допоможуть зрозуміти також, які саме види тварин найбільше потерпатимуть і від інших типів забрудення навколишнього середовища.

Яскраво опірені птахи і птахи, які здійснюють перельоти на великі відстані, є прикладом видів, які найбільше потерпають від забрудення.

Як каже професор Муссо, одним із пояснень може бути те, що з певних причин ці види мають менш дієві механізми відновлення ДНК.

Екологи

 Екологи
Чорно́бильська катастро́фа — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім^[1]
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики^[2][3][4][1] до вибуху на АЕС «Фукусіма-1», як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення.

У сучасному викладі, причини аварії такі:

• реактор був неправильно спроектований і небезпечний;
• персонал не був проінформований про небезпеки;
• персонал допустив ряд помилок і неумисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора;
• відключення захисту або не вплинуло на розвиток аварії, або не суперечило нормативним документам.

Недосконалий реактор

Реактор РБМК-1000 мав ряд конструктивних недоліків, які, на думку фахівців МАГАТЕ, стали головною причиною аварії. Вважається також, що через неправильну підготовку до експерименту з «вибігу» генератора і помилки операторів, виникли умови, в яких ці недоліки проявилися на максимальному рівні. Наголошується, зокрема, що програма не була належним чином погоджена і в ній не відводилося достатньої уваги питанням ядерної безпеки. Після аварії були прийняті заходи для усунення цих недоліків в даних реакторах на інших АЕС.
 Покинутий будинок в 30-кілометровій зоні

 Місто Прип'ять (населення 45 000 чоловік), у якому проживало більшість співробітників станції, був цілком евакуйований, і за межами заборонної зони було побудоване нове місто Славутич.
  Працівники аварійних бригад одержали високі дози опромінення; місцеве населення - набагато нижчі.
       Усього в лікарні було поміщено 237 осіб, що одержали професійне опромінення, з яких 134 одержали діагноз "гостра променева хвороба". З них 28 чоловік вмерло протягом перших трьох місяців, у той час як принаймні ще 14 пацієнтів вмерли за останні десять років, хоча це необов'язково було пов'язано з опроміненням.
       Приблизно 200 000 чоловік, що брали участь у первісній дезактивації площадки станції, одержали середні дози. Ця доза приблизно в п'ять разів більше максимальної річної межі дози, припустимого в даний час для працівників ядерних установок (20 мЗв у рік). Середнє природне "фонове" випромінювання у світі складає близько 2,4 мЗв у рік.
       Близько 20 000 ліквідаторів одержали дози порядку 250 мЗв; декілька відсотків з них одержали дози 500 мЗв; і декілька десятків чоловік одержали потенційно смертельні дози. Більш 400 000 чоловік, що проживали в районах із забрудненням більш 555 кбк/м², оголошених радянськими компетентними органами зонами строгого контролю, у відношенні яких вимагаються заходи для дезактивації і введення обмежень на споживання харчових продуктів місцевого виробництва.
       Менше 10 відсотків з 116 000 чоловік, евакуйованих з "забороненої зони", одержали дози більш, ніж 50 мЗв; менш, ніж 5 відсотків - більше 100 мЗв. Саркофаг над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.1998.

Гура Денис досліджував екологічний стан лісу селища Новомиколаївки. Було виявлено  місця забруднення лісу. Виявлено браконьєрські методи вилову вовків. Створили екологічну стежину, вивчили рослинний та тваринний світ.