Літературознавці

 

Перший удар на себе,
Перший вогонь на себе,
Так одчайдушний Данко
Людям віддав своє серце.
З атомом стати до бою —
З полум'ям смертоносним,
І заступити собою
Світ, що малий і дорослий.

                       М. Сингаївський

"Чорнобильська мадонна" Івана Драча

 Твір пантеличив відсутністю традиційної ліро-епічної описовості та композиції, видавався скріпленим із випадкових фрагментів, хоч його сюжетна основа досить проста: ліричний герой отримав важливе завдання − ціною власного життя врятувати сонце від злочинного ножа "вічного чорта" Мефістофеля. За такою символікою поста­вала давня проблема протиборства світлого й темного начал, космосу і хаосу, боротьби, відображеної у світовій міфології та літературі. І. Драч зачепив традиційні мотиви, але − крізь естетику модернізму та свого світосприймання, на яке мали вплив реалії середини XX ст., зокрема вихід людини у космічний простір, що породжував романтичні переживання у планетарних масштабах та наївну віру у всемогутність науки й техніки.

 Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн

 Цей день в історії / 26 квітня 2008 | 08:01

 "Чорнобильська Мадонна" І. Драча - це поетове "ні" атомному і духовному Чорнобилю. Образ Чорнобильської Мадонни - це образ Апокаліпсису, образ світової скорботи. Драчева Мадонна - багатолика у своєму горі від "мирного атома" - вона ніби розкладається на солдатську, хрещатицьку, скіфську. Чи простить вона нам, нерозумним своїм дітям, що допустили цю трагедію:
      
      Сіль пізнання - це плід каяття...
      Несе сива Чорнобильська мати
      Цю планету... Це хворе життя.
      
      Поет закликає берегти планету, берегти природу, щоб ніколи не повторився Чорнобиль. 

  Кого звинувачує у страшній трагедії автор "Чорнобильської Мадонни"?
     
      У страшній Чорнобильській трагедії, яка забрала найцінніше багатство - життя, десятки тисяч людей, прекрасні родючі землі України, підірвала віру в можливості науки, автор звинувачує не лише фахівців, які мали недостатній технічний рівень, щоб експлуатувати станцію. Звинувачує усю командно-бюрократичну систему, тоталітарний режим, який існував тоді в країні і породжував у нашому суспільстві байдужість і безвідповідальність, коли довгий час ігнорувалася роль моральних витоків, історії, культури, духовності. І навіть тоді, коли трагедія сталася, жахливі наслідки довго замовчувалися.
     
      За безладу безмір, за кар'єри і премії
      Немов на війні, знову вихід один.
      За мудрість всесвітньо дурних академій
      Платим безсмертям - життям молодим.

 

 О Боже, Боже, як ти міг
Страшне це лихо в світ пустити.
Мабуть і думки не було
Що можуть зло таке вчинити.

О Боже, Боже, поможи.
Дай хворим ліки, кволим силу,
Надію всім, хто уцілів
І спокій тим, хто ліг в могилу.

Скільки невинних полягло,
А скльки в муках помирає.
А немовлята... їх за що
Нещадно доля так карає?

                  х х х                                              
А скільки хлопців молодих
В ту зону працювать пригнали?
Вони багато що не знали
І там ренгенів нахватали.

Тим більше, що про них не дбали.
Чого піклуватися про них.
Віськомати присилали
У зону ту щораз нових.

Багато з них, що там робили
Незабаром захворіли.
Щоб вік невдалий скоротити,
З них деякі почали пити...

А що лишилося робити?
Ще зовсім юні парубки.
Кохати б їм, дітей плодити,
Та вони вже не мужики. 

                      х х х

 
Чорнобиль владі не поміг.
Щоб імперію врятувати
Хмельницьку атомну тоді
Почали спішно будувати.

За рікою Ровенська АЕС,
Зовсім близько ракетна база
І якби там трапилось щось,
Рознесло б Європу відразу.

На щастя, як там не спішили,
Її вони не завершили.
Стіна Берлінська в цей час впала,
Слідом імперія пропала.

Не допомогли імперії
Ні Фергана, ні Карабах,
Ні інші страшні злочини,
Її чекав неминучий крах.

Вона розпалася, додавши
До терору і голодомру
Ще сотні злочинів нових.
Чорнобиль був один із них.
_________________                                
Чорнобилю.

Немов війну ми згадуєм той день,
Немов чуму, що поповзла землею
Й не зупиняється ні уночі, ні вдень,
Ніхто не видумав ще зброї проти неї.

Слова ці знають і старі, й малі:
„Чорнобиль”, „радіація” і „зона”,
Та ще страшніші їхні похідні
І „рак”, й „рачиця”, „лімфи” й „аденома”.

Вмирають люди, пусткою стають
Колись життям наповнені оселі...
Кому в майбутньому історики „приш”ють”
Цей геноцид українських поселень?!